Творчий клуб ''Марко та Харко''

Василь УСАТЕНКО. Звичайна робота.

Напевно, що у кожного у житті бувають моменти, коли все раптово набридає. Підступна нудьга охоплює душу, будь які дії втрачають свій сенс, пригадуються всі помилки і неприємності, людина провалюється у депресію.



 

У когось це короткочасне явище і триває не довше ніж лунає сигнал будильника. Хтось потрапляє у трясовину сумнівів та невпевненості, вирватись з яких самостійно не в змозі. Хтось ламає весь свій світ, змінює вид діяльності, заводе нові знайомства, перевертає, до гори дригом, родинні стосунки і в цьому знаходить втіху. Хтось знаходить більш оригінальні та незвичні методи виходу з пригнічення.

 

 

   Я стояв серед просторого подвір’я свиноферми, де у два ряди вишикувалися свинарники, або, правильніше сказати, тваринницькі приміщення. В весняне повітря сміливо підмішувалась важка суміш свиноаромату, до вух долітали пронизливі крики неспокійних тварин. Мені потрібно поспішати виконувати свою роботу - іти на обхід, слідкувати за виконанням, завідомо порушених, технологій, знаходити та виправляти недоліки в утриманні, проводити профілактичні роботи, лікувати захворівших і багато, багато іншого… Але сьогодні мені це робити важко - мені все це набридло. Зараз здається, що я працюю не за тією спеціальністю. З мене, напевно, вийшов би нічогенький будівельник, муляр або каменяр, може навіть архітектор. Клав би «глину до цеглини», будував би домівки і пишався б своїми творіннями навіть через десятиліття. А ще я був би непоганим шкільним вчителем, зовсім не важливо з якого предмету, алгебри чи малювання: з дітьми я завжди знаходжу загальну  мову. Я б їх навчив, через зарозумілі теревені та власний приклад, багатьом корисним речам, а вони б мені були за це вдячні усе життя. Іще, цікаво було б спробувати себе у виноробстві - збирати по безкраїм виноградникам щедрі врожаї, а потім, вештаючись по погребам, шептати до діжок з вином і полоскати в роті, з мрійливим виглядом, чарівними напоями… Та я ветеринар, єдиний і неповторний на усю свиноферму. Мені, чомусь, за багаторічну практику набридло штрикати усіх нужденних ліками, набридло вихолощувати кнурців, набридли нескінченні щеплення та випоювання – все набридло. За всю кар’єру спеціаліста, змінивши декілька міст праці, мені нема що показати, та нема особливо чим пишатися. Найкращі мої досягнення люди з’їдають на обід, і до вечері про це не пам’ятають. Але треба якось рухатись, заробляти на життя та годувати родину.

   Щоб не було так моторошно на душі від депресивної нудьги, спробую провести один день граючись у інтелектуальну забавку. Наприклад, уявлю, що я несподівано збагнув систему реінкарнаційних перетворень, зрозумівши, що минулий виток шляху до нірвани моя душа була у полоні свинячого аватару, а в добовому поросяті, що народилося сьогодні, якому я власноруч зломлю кусачками молочні ікла, підчикрижу, розжареними щипцями, хвоста, впорсну життєдайні розчини ліків, згодом ще й каструю, з дотриманням правил асептики і антисептики, нагороджу строкатою биркою з номером, - саме в цьому добовому поросяти ув’язнена світла душа того чолов’яги, який у минулому житті був відмінним ветеринаром… Та ні. Бачити у кожному кабанчику вічну душу це занадто. Змінюю правила.

   Для того щоб прикинутися месником-оборонцем, мені навіть не треба багато чого змінювати. Темна спец одежа та високі, під коліна, трішечки драні, кирзові чоботи схожі на уніформу супергероя, який життя поклав за ради боротьби з темними і численними антигероями, але сором’язливо про це мовчав, працюючи у задушливій конторі. Свині, це наче безвинні жертви, яких треба врятувати від завоювання лихими, жадібними, мікроскопічними пігмеями. У одній руці я тримаю блискучий, заряджений дорогоцінною, майже чарівною, вакциною пістолет, що виблискує на сонці нікелевим покриттям, а в іншій долоні казковий олівець, мітки якого на спині вакцинованих, добре видно мені і ніколи не помітити підступним загарбникам. Я гарую по тісним кліткам, як по усьому світові, легким натиском вприскую імунітет, примусово визволяю усіх нужденних і залишаю кожному фірмове тавро на згадку про нашу зустріч… Теж щось не те. От який з мене супермен?

    А що як я став володарем свинячого роду. Не якимсь там сірим кардиналом, або виваженим і законослухняним президентом, а харизматичним фанатом диктатором, якому підкорюються усі свині разом і кожна  окрема. Одне моє слово, хоча і не зрозуміле, доводе усю орду до екстазу, а один мій рух штовхає на завоювання світу. «Слухай мене, великий рід гостровухих та тупорилих!» - кричав би я з якоїсь височезної купи гною, запльовуючи мікрофон та перекрикуючи численні динаміки. «Я звертаюсь до вас усіх – хтивих одинаків кнурів та розкішних, багатоплідних, свиноматок, верескливих поросят сисунів та дебелих відгодівельних свиней! Ви всі частки з яких складається велика та могутня плоть свинячого роду. Ви вікуєте без страху перед лютими хижаками, ви захищенні від підлих паразитів, ви щеплені проти ворожих інфекцій і ви щоденно нагодовані солодким їдлом. І кожен з вас з честю та сповна за це сплачує.   Так, ціна яку ви віддаєте за блага бутності  це ваша смерть! Але чи може будь яка інша істота похвалитися тим, що їй так годять при житті? Смерть завжди була і буде підсумком існування для будь кого, але  чи стосується це вашого, поважного і щедрого виду, який здатен виглядати єдиним, вічним живим механізмом? Саме після величного забою, що більше нагадує жертвоприношення, ви стаєте володарями над, так званими, вищими істотами, розумом яких завжди володів ситий шлунок. Ви вгамовуєте нестримний людський голод, забезпечуючи безбідне життя мільйонам своїх соратників! Отож вперед, віддайтесь на волю вічних інстинктів і насолоджуйтесь всіма благоденствами, що вам дарує великий живильний ланцюг, в якому ви займаєте почесне, ключове місце»… А свині, що завмерши слухали мою проповідь, раптом заверещать, закувінькають і з хрюканням побіжать хто до годівниці, хто до сосків, хто до кнура… Навряд чи свині зрозуміють, що я волатиму до них, а я не зможу прохрюкати таку проповідь поросячою мовою, та і вождь з мене нікудишній.

   Як би там не було, але сьогодні цілий день я проробив на свинофермі. Я впевнений, що і в будівельника не все гладко – можуть цемент, чи цеглу не підвезти вчасно, або щось наплутати у проектуванні. Винороб може бути у розпачі від затяжної посухи або від навали шкідників на виноградники. Навіть геніальним педагогам доводиться зустрічати безнадійних ледацюг або відвертих недоумків, які мало того, що самі не навчаються, а ще й заважають розумнішати іншим. Їм теж іноді все набридає, та справжні фахівці через це не кидають своєї справи.

   Після того як я оббіг усі приміщення, похапцем оглянувши поголів’я, вирушив у родильне відділення. Прийняв на світ  з пів сотні поросят, вкоротивши їм хвостики, щоб запобігти при подальшому утриманні сплеску канібалізму та проколовши вітаміни з мікроелементами, зміцнивши тим самим  резистентність їх слабеньких організмів. Ще до обіду, провів щеплення двомстам підрощеним поросятам проти класичної чуми. По обіді, взявши у напарники одного з досвідчених свинарів, кастрував кнурців під свиноматкою, навіть пару гриж прооперував. Заскочив до кормоцеху, зробив зауваження млинарям, що до занадто крупного подрібнення дерті. Вони пояснили – решета побили камінці, що були в зерні ячменя, заспокоїли тим, що вже замовили нові решета і як тільки отримають, їх замінять. Поспілкувався в телефонному режимі з шефом, який бідкався про низьку закупівельну ціну на живу вагу свиней та непомірно високу вартість фуражу, з чого легко зробити висновок про розмір мого заробітку. Потім я витратив пів години на аналіз деяких показників. Наприклад, один з старших кнурів плідників на протязі кількох місяців знижає показники ефективності осіменіння. Коли я його оглянув будь яких порушень не виявив, апетит та рефлекси в нормі, все пояснює поважний вік та жорстке використання при паруванні. Висновок – він своє відробив, отож - на кастрацію. Але це завтра, сьогодні робочий день вже завершено…

 



Создан 29 мар 2012



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником