Творчий клуб ''Марко та Харко''

Світлана КОРОБОВА. Загадки

Для молодшого шкільного віку



 

 

* * *

Маленького зросту,

Тоненька і гостра,

І нитка на шиї,

Що треба – зашиє

(Голка)

 

* * *

Він під столик закотився –

Мабуть все-таки втомився,

Бо весь день в футбол ганяв,

І качався і стрибав,

Він пухкенький, мов калач,

Що це, діти? Круглий...

(Мʼяч)

 

* * *

На спині він носить груші,

Що упали з гілочок,

І ховає їх не в кошик,

А чіпля до голочок,

Звуть тваринку...

(Їжачок)

 

* * *

У садочку заховалась

Пані волохата,

Зелененькі їсть листочки,

Має ніг багато

(Сороконіжка)

 

* * *

Знає Таня безліч слів,

А одне, немов хто зʼїв,

Десь воно згубилось,

Таня розгубилась.

 

Що ж сказати треба їй

За обід такий смачний?

(Дякую)

 

* * *

Бігає пухнастий швидко,

Взимку – білий, сірий влітку,

Їсть кору як зголодніє

І морквинці теж радіє.

(Заєць)

 

* * *

У віконечко щоранку

Сонце заглядає,

На обличчі у Іванка

Світлячок гуляє.

 

Залізає – аж на стінку

Сонячний стрибунчик,

І сміються дітки дзвінко:

– Он який пустунчик!

(Сонячний зайчик)

 

* * *

Відкриваєш зранку очі,

А вона вже лапки точить.

Надокучлива така,

Та ж боїться павука.

(Муха)

 

* * *

Вона прозора, наче скло,

І різнобарвна й чиста,

Подує вітер – понесло

Її над нашим містом

(Повітряна кулька)

 

* * *

Стоїть хлопчик під пеньочком,

Прикрив плечі кожушочком –

Червонесеньким листочком,

На голівці бриль в хлопчини.

Заховався – є причина,

Діти глянуть під пеньочок –

Буде в кошику…

 (Грибочок )

 

* * *

Діток всіх вона навчає,

Хто абетку добре знає,

А живе вона в книгарні

І малюнки в неї гарні,

Не крутись неначе дзига,

Бо говорить з нами ...

(Книга)

 

* * *

Вони слід довгий залишають,

І з гірки в одну мить зʼїжджають,

Не ковзани і не санчата,

А як же їх, малята, звати?

(Лижі)

 

* * *

Листочки ганяє,

Футболить, шпурляє

І сушить білизну,

Буває, ще й свисне.

Схилив низько квіти,

Струснув яблунь віти,

Скажіть що це, діти?

Пронизливий ...

(Вітер)

 

* * *

Перетворюється в звіра,

А коли зоря – в факіра,

В пташку дивну, величезну,

Коли ясно дуже – щезне.

Сіра, біла – мов пушок,

Інколи, як ланцюжок.

Інших тягне за собою

І пливе над головою.

То скажи мені, дитинко,

Що це? Білая ...

(Хмаринка)

 

* * *

Має вуса, хитрі очі,

Що, мов вогник, серед ночі,

І пухнастий в нього рід,

Зветься ця тваринка

(Кіт)

 

* * *

Що за птах у небі сяє,

Має хвіст і два крила,

Птах залізний, а літає,

Малюки кричать: «Ура»

(Літак)

 

* * *

Забирає пил з собою,

Чистить все, що під рукою:

Кофтинки, плаття й кожушки

Штанята, капці й чобітки.

(Щітка)

* * *

У свинки вдома є малятко,

Це не лошатко, не телятко,

Не каченятко й не курчатко –

Мале, рожеве ...

(Поросятко)

 

* * *

Над садочком, над будинком,

Він у небі сяє,

Та не цілий – половинка

Що це? Хто з вас знає?

(Місяць)

 

* * *

У коробочці кругленькій

Заховався дуб маленький,

Полюбляє білка плід –

Ним годує весь свій рід.

(Жолудь)

 

* * *

У білій хатинці

Сидить наодинці,

Розвалять хатинку

Й зʼїдять серединку.

(Яйце)

 

* * *

Яка чудова пора року!

З усмішкою ясною!

Берези щедро поять соком

І неба синь милує око,

І квітне все ...

(Весною)

 

* * *

Я могутній, я високий,

Бачу хмарки синьоокі,

Але я старенький дід,

Бо мені аж двісті літ.

(Дуб)

 

* * *

Йде у нього з носа пар,

А з боків звичайно, жар,

А коли він закипить,

То змією зашипить,

Як з свисточком – засвистить

– Я гарячий! – він кричить.

(Чайник)

 

* * *

І стрімко угору злітає,

Й спускається вниз до землі,

ЇЇ за мотузки тримають

Діток рученята малі.

(Гойдалка)

 

* * *

Фігури на льоду малюють,

Таночком глядачів хвилюють,

Веселі і прудкі вони,

А звуть їх діти ...

(Ковзани)

 

* * *

У теплій хаті

Чотири брати,

А в комірчині

Один єдиний.

(Пальці в рукавичці)

 

* * *

Зима прийшла – на землю ліг

Біленький і пухнастий ...

(Сніг)

 

* * *

У лісі ми знайшли красуню:

Висока, гарна і струнка,

У пишній і зеленій сукні,

Колючій, мов у їжака.

(Не дуже м’яко звучить. Немає пластики)

(Ялинка)

 

* * *

І зелене, й червоненьке,

І велике, і маленьке,

І кисленьке, й солоденьке,

І прим’яте, і тверденьке.

Я на дереві зростаю,

Всіх смачненько пригощаю.

(Яблуко)

 

* * *

Їх гілочки тримають,

Коли ті зелененькі

І з жалем відпускають,

Коли вже золотенькі,

Вони летять, кружляють,

Шепочуть угорі,

В травичці спочивають,

Припавши до землі

(Листочки)

 

* * *

У полі, вдома, й у садочку,

Тобі всміхається вона,

Красуня в світлому віночку,

Весела, ніжна, чарівна.

На пелюстках прекрасних, білих,

Гадати кожен може сміло.

 (Ромашка)

 

* * *

Я в тепленькій одежині,

Мчать санчата по стежині,

А стежина та блищить,

Й донесе униз за мить

(Гірка)

 

 



Создан 12 сен 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником