Творчий клуб ''Марко та Харко''

Олександр ЛОГВИН. Вірш.

Переклад з есперанто Владислава ТАРАНЮКА



 

 

Кізонько моя маленька!

Як твого листа читаєш,

Плаче з радості серденько –

Так ти братика втішаєш.

 

Знаєш, віриш, що болюче

Покарання без провини.

І в твоїх сльозах гарячих

Бачу тугу батьківщини.

 

Соловейко ніжним співом

Кличе в край, де рідна хата;

В край, освячений дитинством,

Де не буде поряд ката.

 

Та покинь свої тривоги:

Братик твій, маленька Олю,

Не зведеться вже на ноги –

Згине тут, посеред поля.

 

Милий щебіт лиш луною

Доліта сюди від тебе;

Повнить душу самотою

Це важке північне небо.

 

Кізонько моя маленька,

Не нагадуй рідний край.

Не ятри мені серденько;

Не пиши вже, не втішай.

 

 



Создан 10 авг 2011



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником